(до 180-річчя з часу заснування громадсько-культурного угруповання
Руська трійця" та виходу в світ в 2013 році книги члена Національної спілки краєзнавців України Івана Тиміва «Археографічна та краєзнавча діяльність «Руської трійці»)
(учасники та гості: член Національної спілки краєзнавців України, викладач історії, завідувач етнографічного музею Калущини, керівник історико-краєзнавчої секції ОДЦТКУМ Іван Тимів, краєзнавець Микола Когут,
вчитель ЗОШ №3 Харченко Олег Олексійович, читці віршів: Яніцький Мирослав,
Данилів Мар’яна, Педраненко Віра, Середюк Наталія та ін. )
«Руській трійці» був присвячений літературний вечір, який організували та провели завідувач бібліотеки-філії для юнацтва Олександра Сокульська та бібліотекар читального залу Оксана Матковська.
«Руська трійця» - напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання, що сформувалося серед української студентської молоді Львівського університету і вихованців греко-католицької духовної семінарії в 1833 році. Також 13 травня виповнилося 125 років з дня смерті Якова Головацького, українського письменника, члена «Руської трійці», а 7 червня - виповниться 170 років з дня смерті та 120 річчя від перепоховання у Львові на Личаківському цвинтарі видатного українського літератора, святого отця Маркіяна Шашкевича, якого по праву називають «будителем української національної свідомості в Галичині». Організаторами гуртка були Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Вони вболівали за долю рідного народу і піклувались його освітою, що їх самих робило схожими на романтичних героїв, беззастережно відданих своїй справі. Недаремно цю трійцю називають «будителями Галичини». Їхня діяльність була спрямована на розв’язання багатьох суспільно-політичних та культурних проблем, зокрема поширення освіти народною мовою серед народу. Так у 1836 р. М. Шашкевич уклав першу в Україні «Читанку для малих дітей», яка протягом багатьох років служила єдиним підручником для навчання дітей у сільських школах грамоті рідною мовою. Яків Головацький склав і видав 1849 р. «Граматику руської мови». Йому також належить один з перших нарисів з історії освіти в Галичині «Про перший літературно-розумовий рух русинів у Галичині». Значний внесок був зроблений діячами «Руської трійці» в розвиток етнографії та фольклористики на західноукраїнських землях. Про археографічну та краєзнавча діяльність Якова Головацького, Івана Вагилевича та Маркіяна Шашкевича розповів краєзнавець, викладач історії, завідувач етнографічного музею Калущини, керівник історико-краєзнавчої секції ОДЦТКУМ, член Національної спілки краєзнавців України Іван Тимів. В 2013 році вийшла друком його книга «Археографічна та краєзнавча діяльність «Руської трійці» (початок 30-х - кінець 80-х років ХІХ ст.)».Тимів Іван. "Археографічна та краєзнавча діяльність «Руської трійці» (початок 30-х - кінець 80-х років ХІХ ст.).- Ч.1. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013 На підставі історіографічних джерел Іван Тимів проаналізував й узагальнив творчий доробок учених в царині джерелознавства та історичного краєзнавства. Найбільшого успіху в галузі історичної науки в Галичині досяг перший професор української мови у Львівському університеті Яків Федорович Головацьким. Діяльність Івана Вагилевича як археографа розпочалася ще в студентські роки і тривала до кінця життя. Цікавився історичним минулим свого народу й Маркіян Шашкевич.Результатом їхньої цілеспрямованої етнографічної діяльності стали народознавчі праці «Велика Хорватія або Галицько-Карпатська Русь» (1841 ) і «Мандрівка по Галицькій та Угорській Русі» (1841) Я. Головацького, статті «Гуцули, мешканці східного Карпатського підгір'я» (1838, 1844), «Бойки, русько-слов'янський люд в Галичині» (1841), «Лемки — мешканці західного Прикарпаття» (залишилась у рукописі) І. Вагилевича, цінні записи усної народної творчості, які увійшли до різних фольклористичних видань, в т.ч. чотиритомного збірника Я. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси» (1878 р.) та ін.Краєзнавець Микола Когут розповів ще про одного діяча національного відродження Галичини Антіна Могильницького. В 2011 році була надрукована книга Миколи Когута «... Судилося нам ся послідовними бути...» (Антін Могильницький: життя, творчість, вшанування).Когут М. «... Судилося нам ся послідовними бути...» (Антін Могильницький: життя, творчість, вшанування), Калуш-Підгірки, 2011Антін Любич Могильницький - український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, який народився 1811р. в с. Підгірки (тепер Калуський район, Івано-Франківська область).Писав мовою, близькою до народної. У 1816 р. з ініціативи священика І.Могильницького у Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня організація — «Товариство священиків», навколо якого гуртувалося патріотично настроєне греко-католицьке духовенство. Товариство стало активним оборонцем прав української мови, поборником українізації шкільництва. Члени товариства енергійно сприяли прийняттю цісарем рішення 1818 р. про допущення у початкову школу української мови. З-під пера його учасників вийшли перші граматики української мови — І.Могильницького, Й.Лозинського, Й.Левицького.В 1835 році Могильницький познайомився в угорському Пешті із Яковом Головацьким, який відіграв велику роль у його подальшому житті. Могильницький вступив до семінарії тоді, коли Маркіян Шашкевич закінчував її. З 1838 року розпочалася літературна творчість Могильницького. Це сталося під впливом Маркіяна Шашкевича. З огляду на літературну діяльність Могильницького, Іван Франко зарахував його до «перших будителів руського духа в Галичині». Іван Франко писав про нього: «Життя Могильницького від самого 1838 року до його смерті було немов дзеркалом, в котрім досить живо відбилися пориви, надії та судьби галицько-руського народа».Під час літературного вечора прозвучали вірші членів «Руської трійці». Також всі присутні, переглянувши відеоматеріал, змогли побачити, яким буде пам'ятник молодим ентузіастам, організаторам "Руської трійці", який незабаром встановлять в Івано-Франківську. Діяльності гуртка "Руська трійця" була присвячена
тематична виставка "Феномен "Руської трійці".
|
