25 січня - 65-річчя від дня народження поета Василя Ганущака (1949-2013)
25 січня 2014 року виповнилося б 65 років Василеві Ганущаку, відомому калуському члену Національної спілки письменники України, поету, перекладачу, літературному критику, публіцисту і журналістові, уродженцю села Микитині Косівського району. На жаль, виповнилось би... Бо ось уже півроку, як перестало битися його полум'яне серце і він відійшов від нас в інші світи...
З нагоди ювілейної дати в бібліотеці для юнацтва, що на вулиці Пушкіна, відбувся вечір-реквієм, приурочений пам’яті цієї талановитої людини, на який прийшли друзі, товариші поета, а також учні Калуського НВК «ЗОШ№10-ліцей». Працівник міської централізованої бібліотечної системи (ЦБС) краєзнавець і дослідник Микола Когут, виступаюча перед присутніми, наголосив, що Василя Ганущака талантом писати обдарував сам Бог. Він пригадав ряд цікавих і змістовних зустрічей з творчими людьми міста і району в бібліотеці, в яких брав участь і Василь. Його виступи на цих заходах були завжди глибоко аналітичні, він був дуже точним, характеризуючи творчість того чи іншого автора.
Микола Когут прочитав кілька віршів із книжки Василя Ганущака «На бурунах часу», своєрідного підсумку творчої діяльності поета, за що він отримав обласну літературну премію імені Василя Стефаника. А далі про його творчість говорили присутні на вечорі. 3 особливою увагою виступаючих слухали учні школи-ліцею... .
До віршів поета з розділів книжки «З «Рогатинського зошита», «Із «Закавказького (армійського) зошита», прочитаних Миколою Когутом, додався поетичний твір товариша ювіляра Ростислава Михайловського, присвячений одному з епізодів армійських буднів Василя Ганущака. Після чого Р. Михайловський зупинився на сторінках непростої біографи цієї неординарної творчої особистості. Зокрема, на тому періоді, коли його, студента-відмінника філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка, виключили із ВНЗ за політичні переконання. Зазтав переслідування, але не скорився. По-новому зазвучало його поетичне слово, коли у країні замайорів прапор Незалежності...
Про незабутні зустрічі Василем Ганущаком, проведений з ним час (у тому числі і за філіжанкою кави) говорили й інші виступаючі.
Іван ТКАЧИК, поет:
- Поезія Василя Ганущака перегукується з творчістю Василя Симоненка. У ній - велика любов до Батьківщини, рідної землі, до свого народу. Як літературознавець (закінчив Московський літературний інститут імені Горького) не мав собі рівних у Калуші. Він прекрасно редагував твори. Нікому в цьому не відмовляв. Давав розвиватися творчості початкуючого літератора, але завжди був прямим і відкритим: початківець мав сам задумуватися над тим, що пише.
Василь ОЛІЙНИК, член Національної спілки письменників України, поет:
- Василь залишиться в наших серцях людиною світлою… Для того, з ким спілкувався, завжди знаходив слово тепле, слово щире. Інакше і не могло бути, тому що був він від натури людиною доброю.
Я пригадую Калуш того періоду, коли в місті відбувалося поетичне нашестя у доброму розумінні цих слів. Бо з’явилися Богдан Ковач, Іван Павліха, Ярослав Магаль. Серед багатьох інших зіркого засяяла і постать Василя Ганущака.
Він любив приїжджати до Долини з Анатолієм Онишком, Іваном Павліхою, Оксаною Тебешевською. У Лолин приїжджав - йому дуже подобалося своєрідне повернення до Франка у цьому селі. І дуже радів, коли звучала його пісня (музика Романа Бревка, його ж виконання) «Франкова родина».
Про Ганущака ще буде мова не тільки в Калуші, а й далеко поза його межами. Бо якби зібрати докупи всі його твори, включаючи і літературні статті, і рецензії, і переклади, і передмови до книжок, то вийшов би товстий і солідний том.
Володимир СИВОБРОВЕНКО, поет-казкар:
- Василь Ганущак був лицарем честі. Це він, а разом із ним Ярослав Магаль, Анатолій Онишко, Ігор Гаврилюк, Іван Павліха та інші, включаючи і вашого покірного слугу, у 70-их роках піднімали прапор літератури в Калуші. Я його і зараз бачу перед собою. Не віриться, що його немає серед нас...
Ярослав ШАНДУРА, колишній редактор газети «Дзвони Підгір’я»:
- Не забути засідань літературної студії, що діяла при нашій редакції. Ганущак на них був завжди активним. Це завдяки і його старанням світ побачила книжка нашого земляка Олеся Бабія з села Середнього Калуського району «Зродились ми великої години».
Володимир ЧОРНОПИСЬКИЙ, поет:
- Іду вулицею, повертаю голову здається, що за мною іде Ганущак: з перекинутою через плече сумкою. Він редагував кілька моїх книжок. Незабутні для мене ті часи... Ми могли по десять-п'ятнадцять хвилин обговорювати... одне слово. Після цього він ще й додому міг зателефонувати, мовляв, йому, здається, що у тому рядку варто вжити таке-то й таке слово. Такого редактора годі пошукати...
Розалія БОДНАРЧУК, поетеса:
- Коли дізналася, що Василь Ганущак закінчив літературний інститут, про який я все життя мріяла… Була на творчих зустрічах в бібліотеці, де він завжди тримав слово. І хоч особисто знайома з ним не була, про себе зробила висновок: Василь Ганущак – надзвичайно талановита людина…
Керівник ЦБС міста Наталія Воробець щиро подякувала присутнім за гідну оцінку творчості нашого земляка у переддень його 65-річчя…
Петро Воловинець. Його поезія — вищої проби // Калуський нафтохімік.-2014.- №4.- 1 лютого.
|
