3 квітня - 95 років від дня народження Олеся Гончара,
українського письменника, громадського діяча
Він ніколи нічого не хотів для себе.
Був красивий і гордий в юності і в високі свої літа...
Дмитро Білоус
Гончар Олесь Терентійович - український письменник, літературний критик, громадський діяч, перший лауреат премії імені Тараса Шевченка, голова Спілки письменників України, голова Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру, академік Академії наук України.В бібліотеці-філії для юнацтва в рамках святкування Всеукраїнського тижня юнацької книги було організовано літературну бесіду «Бережіть собор душ наших!» та презентовано книжкову виставку до 95-річчя від дня народження Олеся Гончара.Бібліотекар абонементу бібліотеки-філії для юнацтва Леся Кадоб’янська розповіла учням 8-х та 10-х класів загально-освітньої школи №3 про життя та творчий шлях Олеся Гончара. Гончару судилося в житті пройти важкими фронтовими шляхами, зазнати й гіркоти відступу та поразок, і біль втрат, і радість Перемоги.«Кажуть: життя коротке... А мені воно здається таким довгим! Бачу отого солдата-студента в окопі над Россю, а то ж я! І той, що блукає в оточенні десь за Білгородом, — і то я. І гину від спраги в холодногірській тюрмі 1942 року, де нас 100 тисяч невільників, — теж я. А потім ті фронтові — страшні й чаруючі Альпи... І молода слава «Прапороносців»... І голгофа «Собору»... І госпітальна палата десь на Єнісеї, і асамблея ООН в Нью-Йорку та Сан-Франциско, і диво правічного секвоєвого лісу, і шум океану, і ласкавість полтавської Ворскли та місячні розбурхані ночі на Азові — все, все це увібрало одне-єдине людське життя...» — записав Олесь Гончар у березні 1994 року.Творчий доробок письменника складають романи «Прапороносці» (1946-1948), «Таврія» (1952), «Людина і зброя» (1960), «Тронка» (1963), «Собор» (1968), «Циклон» (1979), «Берег любові» (1976), Твоя зоря" (1980) та інші, повісті, оповідання. Виступав Олесь Гончар і як літературознавець, культуролог, критик. Йому належать книги статей «Наше письменство» (1972), «Письменницькі роздуми» (1980), «Чим живемо» (1991).Твори Гончара перекладалися на 67 мов. Усі дванадцять років, коли він очолював Спілку письменників, як тільки міг намагався вберегти рідну мову, літературу, мистецтво загалом від остаточного зруйнування і знищення. У 60-х рр., за хрущовської «відлиги», під його егідою спішно поверталися до нас твори, раніше заборонені. Імена багатьох письменників було реабілітовано. Він завжди захищав переслідуваних владою побратимів по перу, першим сказав своє вагоме тоді слово про Василя Симоненка, назвавши його «витязем молодої української поезії», сприяв виданню «Виру» і удостоєнню його Шевченківської премії, боровся за Ліну Костенко і Григора Тютюнника, В. Земляка та І. Чендея. Дякуючи йому, після довголітнього замовчування повернулися до нас «Чотири шаблі» Юрія Яновського, хай цензуровані, але ж повернулися!Відтоді з його іменем тісно пов'язане наше національне відродження. Особливо часто можна було почути його пристрасний, схвильований голос в останні роки. Це він відкрив установчу конференцію Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, Установчий з'їзд Народного руху України, виступав на мітингах і різноманітних демократичних з'їздах, у такий спосіб мовби благословляючи всіх нас будь-що відстояти незалежну тепер Україну, підняти її з руїни. Тому так боляче була сприйнята всім українським народом його смерть 14 липня 1995 р. У 2005 р. Президент України присвоїв Олесю Гончару звання Герой України (посмертно). Директор міської ЦБС Наталія Воробець закликала присутніх дізнатися більше про життя та творчу спадщину Олеся Гончара, ознайомитися з творами письменника, користуючись літературою, яка є в фондах бібліотеки-філії для юнацтва.Також працівники бібліотеки провели екскурсію „Знайомство з бібліотекою ”, після якої зацікавлені юнаки та дівчата стали читачами бібліотеки-філії для юнацтва.
На абонементі була організована бесіда-екскурсія по відкритому фонду абонементу "Детектив, дамський роман, фантастика ... і усе-таки класика", завдяки чому юні читачі змогли знайти собі книгу до душі.
|
