До 65-ти річчя від дня народження журналіста і поета Ярослава Магаля
Він у чисту душу промінь клав...
У
бібліотеці для юнацтва, що на Сівецькій вулиці, зібралися друзі,
знайомі, колеги, рідні відомого калуського журналіста, поета-лірика,
пісняра Ярослава Магаля, щоб вшанувати пам'ять про нього, адже цими
днями Ярославові Олексійовичу мало б виповнитися 65 років. Він не дожив
до цього ювілею, рано пішов з життя...Ведучі зустрічі
бібліотечні працівники бібліограф Микола Когут та методист Віра Кушлик
ніби гортають сторінки з біографії поета і журналіста. Багатим було його
життя на події. Він повсякчас творив. Писав історію Калуша, працюючи в
ряді засобів масової інформації міста, на шпальтах газет і відеокасетах
Калуського міського телебачення вміщено багато його розповідей про
добрих, щирих, працьовитих людей. Він і сам був таким, його тягнуло до
робочих місць земляків, які залишали після себе помітний слід в житті
колективів.Власне, Микола
Когут, прочитавши кілька віршів поета, наголосив, що це Ярослав Магаль у
співавторстві з самодіяльним композитором Ігорем Кучерою створили
шедевр місцевого рівня - пісню про Калуш ("Калуський вальс"), яка ось
уже кілька літ, лунаючи з екранів наших телевізорів, вважається візиткою
міста. Настільки вона мелодійна, милозвучна. приємна. Усі
в бібліотечній залі притихли, коли на середину вийшла дівчинка з
вплетеною у волосся квіткою - внучка Ярослава Магаля Улянка. Вона
вклонилася до присутніх і зізналася, що дуже любила свого дідуся.
По-дорослому подякувала всім, що прийшли на захід зі вшанування його
пам'яті.А
прийшли до бібліотеки ті, хто добре знав Ярослава Магаля: працював із
ним, вчився. Однокурсник Богдан Козак, з яким Ярослав навчався в
Львівському державному університеті імені Івана Франка, приїхав з
Івано-Франківська. Він пригадав, яким був у компанії студентів юний
Ярослав Магаль.Добре слово про
колегу виголосили колишні редактори газет "Калуський хімік" і "Дзвони
Підгір'я" Ярослав Олійник і Ярослав Шандура. Саме в цих виданнях Ярослав
Магаль чи не найбільше себе проявив як журналіст.А
заслужена вчителька України поетеса Оксана Тебешевська пригадала, яким
щирим, добрим, світлим усміхом Ярослав зустрічав у редакції своїх
знайомих, в тому числі і її.-
Ярослав зійшов до нас своїм гарним, добрим поетичним словом. На жаль,
немає його серед нас... Як немає інших творчих людей нам знайомих, що
могли би ще творити і творити, - Анатолія Онишка, Михайла Коломийця,
Романа Кузя... Вони не пішли з життя - вони згоріли. Передчасно і
швидко. Так, що ми не встигли спам'ятатися, що ще багато в них не
спитали...Якою був душевною
людиною Ярослав Магаль пригадав на зустрічі поет Ростислав
Михайловський. Вже зі своїх перших творів, які читав на засіданнях
літстудії "Підгір'я", він світився своєю творчою привабливістю,
відвертістю. Він усіх любив, був абсолютно безконфліктним....А
на завершення зустрічі Улянка ще раз постала перед присутніми. Вона
подякувала усім за добрі слова спогадів про її дідуся. Поруч на столику
стояла скульптурна робота Ігоря Семака - бюст Ярослава. Він був у
задумі. .. Немовби чулися проронені ним же слова: "Так, здається, час
уже спинився, і живу я й мовби не живу..."Петро Шевчук
|
